Сила Досвіду

Хай Не Затремтить Рука

— Діду, а чи буває праця неоплаченою?

— Твоє запитання можна розтлумачити двояко. Прошу уточнення.

— Якщо я, наприклад, допоміг людині та вилікував її, а вона не виявила до мене жодної вдячності.

— Хто живе Істиною, будь-яку роботу виконує попри все заради самої роботи, і йому ця робота завжди оплачується Життям... Твоє запитання сподобалось мені, адже в ньому приховано багато секретів відносин із Силою. Ти мусиш знати, що в будь-яких, навіть в незначних для тебе дрібницях криється Досвід… А досвід — це каркас, основа Знань!

Ніхто не спроможний зашкодити отриманню людиною досвіду; жодна в’язниця не зупинить думку розумної людини. Досвід можливо вихопити завжди і з усього...

Для цього достатньо навчити себе бути уважним і справедливим як до інших, так і до себе самого. Неважливо, чи дали тобі “п’ятак” за роботу, чи лише сказали “дякую”, але якщо ти виконав її щиро, Життя обов’язково тобі за це віддячить...

З інших рук прийде тобі Вдячність, але вона прийде!..

Ні, не думай, що дід вчить тебе шукати в усьому користь... Життя тим і чудове, що воно Справедливе!..

Справедливість йде пліч-о-пліч із Силою, а Сила — наслідок Досвіду.

— Але ж Ви самі казали, що Майстер зобов’язаний вимагати добру плату за свою працю. Чи не протирічить це Вашим сьогоднішнім словам?

— Низька платня за труди — образа для тієї Сили, яку ти використовуєш… Ціну треба знати, і не варто боятись справедливої ціни. До того ж, синку, я казав тобі й те, що вдячність потрібна перш за все тому, хто її виявляє!.. Хто несе в світ добрі справи — вже має Благословення Життя. А хто за допомогу не віддячив, або віддячив недостатньо щиро — обов’язково буде мати неприємності...

Знаючи це та маючи співчуття і серце, чи станеш ти пасивно стежити, як люди самі себе ошукують?

Саме тому Майстер і говорить ціну своєї роботи, щоб не провокувати людей до майбутніх неприємностей...

Та й Закон збереження енергії тут корисно було б згадати... “Що посієш, те й пожнеш...”

— Мені здається, що така суворість зменшує авторитет Майстра. Чи не краще бути щедрим та безкорисним?

— Синку, синку... Кого ти покликав би будувати собі будинок: свого друга лікаря чи каменяра-спеціаліста?

Справедливість треба шукати, а не вигоду... Двоє ідуть пустелею. У одного — фляга з декількома ковтками води. Він пропонує всю її випити своєму супутнику. Той випиває. Чи буде їхня дружба достойною та міцною?

— Думаю, так. Віддати другу останнє — це чудово!

— А я так не думаю. Постав себе на місце того, хто випив останню воду. Рано чи пізно йому стане соромно за себе, і глибиною душі він відчує перевагу свого супутника. Там, де один вище духом за іншого, і вищий духом дав це зрозуміти своєму супутнику, — там немає дружби!

Дружба — це рівність...

Хірург, який проводить операцію на серці, не має права на тремтіння в руці!

Ні, не можна хірургу жаліти сльозливого пацієнта! Він мусить точно, впевнено, без тремтіння і емоцій виконувати свою місію. То вже діло медсестри заспокоювати хворого та перев’язувати рани, проявляючи жалість та милосердя. Співчуття та любов в серці хірурга на момент операції повинні зникнути, щоб не заважати ходу скальпеля!..

Холодний спокій та ювелірна точність Майстра повинна завжди бути присутньою, коли Життя зависло між світами: тільки в такому випадку є шанс Врятувати...

Доля хірурга — важка доля...

Більше дякують медсестрі, яка заспокоює біль.

Та як на мене — Шлях Хірурга важкий… Видалення старої гнилої тканини для того, щоб жили тканини свіжі, нові...

Тому не бійся назвати Ціну, якщо віриш в свої сили. Ніхто тебе не звинуватить…

Звинуватять тоді, коли міг, але не допоміг! Працювати “безкоштовно” — це “красуватись”, шукати собі слави; обманювати і себе, й інших, породжуючи в них ІЛЛЮЗІЮ...

За все треба бути вдячним — такий Закон...

продовження книги * школа Діда Сергія