повернутись на головну сторінку

Свідоме Прискорення Процесу

— Діду, одне питання мене хвилює: як визначається максимальна критична точка розвитку захворювання?

— Ти коли-небудь спостерігав за розвитком фурункула? В його розвитку — наглядна демонстрація усіх трьох фаз розвитку будь-якого захворювання. По-дурному та й небезпечно припиняти розвиток фурункула за допомогою припалювань; це не завжди добре, адже хвороба, не “проживши” повного циклу, обов’язково затаїться, вичекає, коли ослабнеш, і «вкусить» в іншому місці, де вже не так легко буде її виявити, а ще складніше — вилікувати!.. Краще — це прискорити дозрівання фурункула за допомогою сухого зігрівання, одночасно приймаючи трав’яні чаї. Критичний момент, що тебе цікавить, — це момент, коли фурункул визрів та сформував “повноцінний” лейкоцитний стержень. Вихід цього стержня (але ніяк не шляхом видавлювання!) — це третя, кінцева стадія, котра, знову повторю, приведе чи то до повного одужання, чи до “фальшивого” — переходу в хронічну форму.

— Фурункул ми бачимо, але як бути з внутрішніми захворюваннями?

— Якщо ти навчишся застосовувати метод накладання рук на хворе місце, то таким чином ще простіше зможеш визначити стан хвороби. На початку дії руки пацієнт відчуває посилення інтенсивності внутрішніх проявів. Через деякий час наступає максимальний рівень відчуття, що продовжується різний проміжок часу, в залежності як від твоєї сили, так і від степеня захворювання. Але потім інтенсивність починає зменшуватись. Це відчуваєш і ти, і твій пацієнт. Така зміна в бік зниження інтенсивності відчуттів і слугує показником того, що хвороба поборена силою цілителя, і з цього моменту здоров’я покращуватиметься… Виник Каркас Здоров’я, а Тіло Здоров’я нарощується повільно, поступово.

— Чи буває таке, що за час сеансу цього не досягнеш?

— Буває, і досить часто! Це показник не тільки недостатньої сили цілителя, але ще й тяжкої стадії захворювання, слабкості хворого. Частіше всього — це показник хронічної форми захворювання. Цілитель під час першого сеансу відчував роботу, дифузію сил; пацієнт же нічого не  відчував, але пізніше...

Вже вдома, через години, а то й дні, він все-таки відчує наявність “процесу”. Сила цілителя нікуди не поділась — вона “пробивала” захист хвороби, що затаїлась в організмі… Повторні сеанси після цього проходять більш результативно: хвороба швидко розвивається до критичного моменту, а потім ще швидше починається оздоровлення.

— Скільки потрібно сеансів, щоб змістити процес в бік оздоровлення?

— Працювати треба до тих пір, поки перестанеш щось відчувати.

— А якщо обмежитись лише переведенням хвороби в оздоровлення?

— При достатньому надходженні сили з їжі та розумного способу життя пацієнт спроможний далі оздоровитись сам. Але це не завжди бажано: це певна «недоробка»...

— Ви мали такі випадки?

— Часто, але це не те, чого мені б хотілось. На жаль, люди не вміють бути дисциплінованими та стійкими у своїх прагненнях; як тільки біль стихає, вони беруться за старе і знову хворіють, але вже більш серйозно... І знову звертаються за допомогою... Я не схвалюю цього, тому іноді буваю жорстким зі своїми пацієнтами!

І ще одне тобі потрібно знати як майбутньому лікарю: не призупиняй хворобу, а безпечно прискор її розвиток. Зроби так, щоб уже народжена хвороба якнайшвидше та менш згубно виросла до максимуму свого, та потім, під дією твоїх сил, ослабла і пішла геть!

Вся ця “магічна кухня” має здійснюватись під твоїм невпинним Контролем та... особистою Відповідальністю!

“НЕ ЗАШКОДЬ!”

продовження книги  *  школа Діда Сергія